Помощь на защите диплома
 

Телефон: +7 (499) 350-29-36  

Почта: 3502936@mail.ru

17 | 01 | 2018
Дипломные доклады и презентации
Для дипломных работ
Для курсовых работ
Списки литературы
Подготовка дипломных (методические указания)
Подготовка курсовых (методичекие указания)
Полезная информация

Дипломна робота по технології виробництва і виноробству

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.33 (3 Голоса)

 Дипломний проект (робота)

Дипломний проект (робота) - це самостійна кваліфікаційна робота студента, яка виконується ним на основі глибокого вивчення літератури з фаху (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичних видань, нормативних документів, державних стандартів тощо) з використанням матеріалів переддипломної практики і результатів науково-дослідної роботи.

За якістю цієї роботи і підсумками її захисту в Державній екзаменаційній комісії (ДЕК) вирішується питання про присвоєння авторові кваліфікації ‘‘спеціаліст‘‘ із спеціальності "Технологія бродильних виробництв і виноробства".

Дипломне проектування відбувається на тому етапі навчального процесу в університеті, коли завершується формування студента як фахівця.

Мета проектування полягає не тільки в якісному виконанні дипломного проекту, а й у зміцненні та поглибленні набутих студентом теоретичних знань, розширенні його фахової і загальної ерудиції. Саме під час дипломного проектування створюються сприятливі умови для самостійної роботи і вирішення ряду інженерних питань на основі критичного аналізу існуючих і перспективних досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки. В цьому студенту допомагають досвідчені керівники і консультанти.

Хоч дипломний проект і є навчальним документом, він віддзеркалює всі риси технічного проекту, який виконують у проектних організаціях. Тому основою його розробки є норми технологічного проектування та техніко-економічні показники роботи відповідних підприємств. Необхідно також відобразити питання ефективної організації виробництва, стандартизації, метрології, сертифікації охорони праці і довкілля та інші, що обумовлені відповідними вимогами до такого виду робіт.

Студент як автор проекту повністю відповідає за прийняті у проекті рішення, правильність розрахунків і його оформлення. Керівник проекту і консультанти здійснюють загальне керівництво, допомагаючи студенту розібратися у складних або альтернативних питаннях, стежать за дотриманням графіку виконання проекту, його обсягом та змістом.

Тематика дипломних проектів

Тематика дипломних проектів повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку науки і техніки галузі. Обираючи тему, слід враховувати реальні завдання, вирішення яких сприяють прискоренню науково-технічного прогресу на підприємствах галузі.

Перевага віддається проектам реконструкції підприємства, на якому студент проходив переддипломну практику зі збільшенням його потужності, вдосконаленням технологічних процесів виробництва товарних високоякісних продуктів, зменшенням енергетичних та матеріальних витрат та втрат виробництва. Підтвердженням реальності проекту є лист від одного із керівників підприємства на ім’я завідувача випускової кафедри, який подає студент на кафедру по закінченні переддипломної практики. Цей лист є технічним завданням на дипломне проектування. Але при цьому не виключено вирішення й інших, не зазначених у ньому питань.

Студенту може надаватись право проектування нового підприємства в цілому або окремих його цехів (відділень).

Практикується і заохочується виконання кафедральних комплексних дипломних проектів (ККДП) та міжкафедральних комплексних (МКДП).

Нижче наведено орієнтовні теми дипломних проектів.

Проект реконструкції Ніжинського пивоварного заводу.

Проект реконструкції Уманського пивоварного заводу з удосконаленням технології пивного сусла (або з інтенсифікацією процесів бродіння і доброджування пива тощо).

Проект пивоварного заводу потужністю 30, 0 млн. дал на рік.

Проект реконструкції Золотонішського лікеро-горілчаного заводу з впровадженням нових видів адсорбентів для обробки сортівок.

Проект реконструкції ДП «Мартинівський спиртовий завод» з удосконаленням технології гідроферментативної обробки замісів.

Кафедральний комплексний дипломний проект (ККДП) реконструкції ДП «Барський спиртовий завод» (виробництво технічного спирту).

ККДП реконструкції ДП «Барський спиртовий завод» (виробництво хлібопекарських дріжджів).

ККДП реконструкції ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» (виробництво білих ігристих вин).

ККДП реконструкції науково-виробничого аграрного об‘єднання «Масандра» (удосконалення технології мадери).

Організація дипломного проектування

 Визначення теми дипломного проекту і видача завдання на дипломне проектування

Теми дипломних проектів вибираються студентом і керівником та узгоджуються на кафедрі. Студентам надається право вибрати тему дипломного проекту із пропонованих кафедрою або запропонувати власну тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розроблення. Відповідні теми закріплюють за студентами згідно з їх письмовими заявами перед від'їздом на переддипломну практику. Вони повинні враховувати специфіку і структуру підприємств, що підлягають реконструкції, перспективи їх розвитку, кількість направлених на завод студентів-практикантів та ін. Після захисту практики і ретельного аналізу зібраних матеріалів тема проекту уточнюється і затверджується наказом ректора. В подальшому вона в тому ж формулюванні, що і в наказі, пишеться в бланку-завданні на дипломне проектування, титульній сторінці та всіх основних написах пояснювальної записки і листах графічної частини.

Керівництво дипломним проектуванням

Керівник проекту і консультанти здійснюють загальне керівництво, допомагаючи дипломнику розібратися у складних технічних питаннях, стежать за дотриманням нормативів і правил проектування, об’єму та змісту проекту. Але за достовірність наведених даних, усі прийняті рішення, правильність розрахунків і оформлення повністю відповідає автор проекту.

Керівниками проектів, як правило, призначають науково-педагогічних працівників випускової кафедри. Допускається залучати до керівництва найбільш досвідчених викладачів інших кафедри і наукових співробітників університету, а також наукових співробітників й висококваліфікованих спеціалістів інших закладів, установ та підприємств.

Керівник дипломного проекту:

Видає завдання студенту щодо збору під час переддипломної практики матеріалів для виконання проекту, їх вивчення та аналізу згідно з узгодженою темою проекту;

Видає студенту завдання на виконання проекту і складає з ним календарний план роботи на весь період проектування;

Рекомендує студенту необхідну навчально-методичну, науково-технічну літературу, нормативні і довідкові матеріали, типові проекти та інші інформаційні джерела за темою;

Проводить за розкладом консультації з питань виконання розділів проекту;

Перевіряє виконані студентом розділи проекту, контролює дотримання ним календарного плану роботи та здійснює не менше трьох рубіжних контролів, про підсумки яких доповідає на засіданнях кафедри;

Робить висновок про готовність студента до захисту і підписує виконаний ним проект;

Готує студента до захисту проекту;

Подає в ДЕК письмовий відгук, в якому характеризує роботу студента над проектом, відображає рівень його знань, творчі навички, уміння самостійно працювати та оцінює його роботу за чотирьохбаловою системою.

Випускова кафедра за необхідності запрошує консультантів з окремих розділів кваліфікаційного дипломного проекту (роботи) за рахунок ліміту часу, відведеного на керівництво проектом (роботою). Консультантами призначаються науково-педагогічні працівники університету або наукові співробітники і висококваліфіковані спеціалісти інших закладів, установ та підприємств. Консультанти перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи і підписують її.

Порядок виконання дипломного проекту

До виконання дипломного проекту допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Після захисту переддипломної практики і остаточного узгодження теми дипломного проекту дипломник разом з керівником складають графік роботи і дотримуються його чіткого виконання. Робота повинна бути систематичною і виконуватись під контролем керівника та консультантів проекту, підсумки якої підводять під час рубіжних контролів у встановлені кафедрою терміни. Через відсутність в університеті місць для проектних робіт студенту дозволяється самостійно працювати над проектом вдома або в гуртожитку. У разі неможливості особистого прибуття на консультацію з поважних причин дипломник повинен підтримувати телефонний зв'язок з керівником та консультантами, інформуючи їх про стан виконання проекту та вирішуючи питання, які виникли під час роботи. Але на час рубіжного контролю його присутність з усіма наявними матеріалами обов’язкова. Якщо студент суттєво відстає від затвердженого графіку роботи без поважних на то причин, після обговорення його пояснень на засіданні кафедри він може бути відсторонений від роботи над проектом і рекомендований до відрахування з університету за невиконання графіку навчального процесу. Якщо причини поважні і підтверджені документально за заявою студента йому може бути наданий повторний курс навчання.

На першому етапі проектування студент разом з керівником і консультантом з економічної частини виконує техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) напрямів реконструкції діючого підприємства чи проектування нового. В цей же період йому необхідно отримати завдання та узгодити з консультантами об’єм роботи з відповідних розділів проекту. Тому він повинен взяти в бібліотеці методичні вказівки по виконанню проекту та його розділів [26] і керуватись ними в подальшій роботі.

Відповідно до графіку роботи дипломник подає консультанту і керівнику у чорновому варіанті підготовлені матеріали. На консультації студент має приходити з усіма наявними матеріалами стосовно всіх розділів проекту (розрахунки, графіки, креслення тощо), оскільки кожен з них може стати потрібним для обґрунтування запропонованого рішення. При виконанні планів і розрізів виробничого корпусу та листа з автоматизації вони спочатку викреслюються в тонких лініях на листах формату А1 або подаються в електронному вигляді та узгоджуються з керівником та консультантом. Після їх перевірки та схвалення вони оформлюються відповідно до встановлених вимог.

Повністю оформлені розділи і креслення підписуються дипломником, консультантами і керівником. Так само підписується і титульний лист пояснювальної записки.

Особливості виконання міжкафедрального комплексного дипломного проекту

Міжкафедральний комплексний дипломний проект (МКДП) – проект, до виконання якого залучаються студенти різних спеціальностей. У цьому випадку координуючу роль відіграє кафедра-ініціатор проекту. Для цього на підприємстві за участю його керівництва проводиться нарада, на якій вирішуються принципові питання щодо напряму виконання проекту. Рішення наради оформлюється як технічне завдання на проектування і подальшому використовується для більш детального опрацювання кожним співвиконавцем проекту. Але студенти-технологи і керівники проектів кафедри-ініціатора, із числа яких призначається головний, відповідають за розроблення основної теми. Вони ставлять задачі для виконавців інших розділів – студентів-дипломників інших спеціальностей, залучених для комплексного вирішення проблеми.

Студент-технолог після визначення основних напрямів проекту відповідно до технічного завдання на початку проектування видає студентам всіх інших спеціальностей в узагальненому вигляді апаратурно-технологічну схему виробництва та пропозиції щодо варіантів її можливого удосконалення та підвищення ефективності виробництва.

Під час проектування для узгодження всіх технічних та інших питань регулярно проводяться наради за участю всіх співвиконавців та їх керівників. У разі потреби питання, що виникли, можуть вирішуватись у робочому порядку. Окремі розділи проекту з урахуванням специфіки, наприклад з економіки, автоматизації тощо, розроблені основним виконавцем, можуть використати і всі інші співвиконавці проекту.

Особливості виконання кафедрального комплексного дипломного проекту (ККДП)

ККДП виконують не менше двох студентів однієї спеціальності по проектуванню нового чи реконструкції одного і того ж підприємства. Вони можуть виконуватись як проекти окремих цехів і відділень підприємства або розроблення альтернативних заходів по удосконаленню технологічних процесів, впровадженню ресурсо - і енергозберігаючих технологій тощо. Для цього потрібно по можливості максимально узгодити та уніфікувати вихідні дані – потужність підприємства, асортимент товарної продукції, сировину, розрахунки продуктів тощо. У пояснювальній записці слід навести дані про суть розробки партнера по проектуванню, спільні та індивідуальні вирішення проблеми. Економічні розрахунки виконують відповідно до запропонованих заходів, але основні показники економічної ефективності різних варіантів порівнюються між собою. На підставі цього робиться узагальнений висновок щодо запропонованих заходів.

Особливості виконання науково-дослідної дипломної роботи

Для отримання кваліфікації “спеціаліст” замість передбаченого навчальними планами інженерних спеціальностей дипломного проекту студент, що виявив здібності до наукової діяльності, може виконувати науково-дослідну дипломну роботу (НДДР).

Тематика НДДР повинна бути актуальною та пов’язана з потребами й перспективами розвитку підприємств галузі і відповідати основним напрямам наукових досліджень випускової кафедри. Тема роботи формується в процесі виконання студентом наукової роботи на попередніх курсах. На підсумкове її виконання під час дипломного проектування студент за допомогою керівника складає завдання і програму, які розглядаються і затверджуються на засіданні кафедри. Тема роботи затверджується ректором університету в наказі на дипломне проектування. Дипломні роботи можуть бути індивідуальні і комплексні.

НДДР – робота науково-дослідного характеру, але також повинна містити і розрахунково-графічну частину. Науково-дослідна частина повинна розкривати творчі задуми автора, містити огляд літератури за темою роботи, об’єкти і методи досліджень, опис проведених експериментів, їх результати і аналіз, методики і комп’ютерні програми розрахунків та самі розрахунки, висновки, техніко-економічне порівняння варіантів тощо. Вона повинна ілюструватися графіками, діаграмами, схемами, таблицями. Для її виконання бажане максимальне використання інформаційних технологій.

НДДР студент виконує самостійно в лабораторіях кафедри, проблемній лабораторії університету, в лабораторіях науково-дослідних інститутів і філій кафедри, у виробничих умовах підприємств, особливо студентами заочної форми навчання. Студент, як правило, починає виконувати науково-дослідну роботу на третьому-четвертих курсах, а в період дипломного проектування закінчує виконання запланованого етапу роботи, проводить математичну і графічну обробку результатів досліджень, складає кінцевий варіант аналітичного огляду літератури, описує методику експериментів та отримані результати, робить висновки по роботі, рекомендації щодо впровадження і подальших розробок.

В цей же період студент розраховує ефективність впровадження виконаних наукових розробок на прикладі того відділення (цеху), в якому планується їх використання згідно спеціальних методичних вказівок до виконання дипломних проектів і робіт.

Більш докладна інформація щодо виконання, оформлення і захисту НДДР наведено в методичних вказівках, які знаходяться в електронній базі кафедри.

Застосування інформаційних технологій для виконання дипломного проекту

Під час виконання дипломного проекту багато часу витрачається на виконання нетворчої роботи – трудомісткі математичні розрахунки, креслення таблиць, багаторазові зміни в графічній частині, переписування пояснювальної записки та ін. Підвищити якість проектування і надійність результатів розрахунково-проектних рішень за одночасного скорочення витрат часу на їх виконання можна завдяки використанню інформаційних технологій та систем автоматичного проектування (САПР). Тому для виконання інженерних розрахунків, побудови графіків, набирання текстів та здійснення креслень студенти повинні знати і вміти використовувати персональний комп’ютер. В процесі навчання студентам викладалися дисципліни пов’язані зі здійсненням різноманітних розрахунків, порівняльної оцінки різних варіантів технології продукту, асортименту, сировини та оптимізації технологічних процесів. При виконанні дипломного проекту студентам можна застосовувати пакети прикладних програм World, Excel, AutoCad, Corel та ін.

На кафедрі біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв розроблено ряд програмних засобів для інженерних розрахунків та оптимізації технологічних процесів, розроблені програми розрахунків продуктів при виробництві спирту, пива, всіх типів вин, коньяку, лікеро-горілчаних та безалкогольних напоїв. Є база даних для креслення апаратурно-технологічних схем, планів і розрізів виробничих приміщень.

 

Структура дипломного проекту

Дипломний проект складається із пояснювальної записки та графічної частини.

Зміст

Перелічуються всі розділи і підрозділи пояснювальної записки і вказуються номера перших сторінок, на яких вони розміщені. Оформлюється після написання, перевірки і затвердження всіх розділів проекту.

Загальна структура пояснювальної записки

Нижче наведено рекомендовану структуру пояснювальної записки дипломного проекту.

Титульний Лист

Завдання на проектування

Зміст

Реферат

Вступ

1.  Економічна частина

1.1. Техніко-економічне обґрунтування

1.2. Техніко-економічні розрахунки

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1. Структура підприємства (з вказанням дільниць, які підлягають розробці або реконструкції)

2.2. Режими роботи виробничих цехів, відділень, дільниць

2.3. Асортимент і характеристика товарної продукції

2.4. Характеристика сировини

2.5. Характеристика основних і допоміжних матеріалів

2.6. Технологічна схема виробництва

2.6.1. Принципова технологічна схема

2.6.2. Вибір і обґрунтування способів та режимів

2.6.3. Заходи щодо енерго - і ресурсозбереження

2.6.4. Опис апаратурно-технологічної схеми

2.7. Продуктові розрахунки

2.8. Розрахунки основних і допоміжних матеріалів

2.9. Розрахунки і підбір обладнання

2.10. Розрахунки складських приміщень

2.11. Розрахунки витрат електроенергії

2.12. Розрахунки витрат води і об’ємів стічних вод

2.13. Розрахунки витрат пари

2.14. Розрахунки витрат холоду

2.15. Розрахунки витрат стисненого повітря і скрапленого діоксиду вуглецю

2.16. Технохімічний і мікробіологічний контроль

2.17. Компонування обладнання

3. Екологічна частина

3.1. Характеристика відходів, стічних вод і викидів

3.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища

4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

5. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

7. заходи з цивільної оборони

8. Науково-дослідна робота

9. ВИСНОВКИ до дипломного проекту

10. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Додатки

 

 Вступ

У цьому розділі (2–4 с.) розглядають сучасний стан науки і техніки, задачі й перспективи розвитку відповідної галузі технології продуктів бродіння. Для цього використовують матеріали державних програм, рішення і постанови уряду та іншу інформацію з періодичних видань. Наводять мету і завдання проекту, основні запропоновані заходи, шляхи їх реалізації та техніко-економічні показники. У разі виконання комплексного дипломного проекту вказують його взаємозв'язок з іншими проектами. Остаточно цей розділ редагують після виконання основних робіт по проектуванню.

 Науково-дослідна робота

Науково-дослідна робота (НДР) є обов'язковим розділом дипломного проекту для студентів денної форми навчання. Вона може мати різний характер: експериментальні дослідження (індивідуальні та групові), патентний пошук, рішення оптимізаційних задач за допомогою ЕОМ та ін. Незалежно від цього, дуже важливо, щоб даний розділ був органічно пов'язаний з іншими. Наприклад, якщо одержано результати щодо зниження втрат сировини на окремих стадіях досліджуваного процесу чи його прискорення, то ці дані повинні бути враховані при розрахунках продуктів або обладнання, в економічній частині і т. п.

Розділ НДР (7-10 с.) викладають згідно з вимогами стандарту до звіту про науково-дослідну роботу, що передбачає таку структуру: вступ, стан питання, обґрунтування мети і завдання роботи ; об'єкти і методи досліджень та аналізів; експериментальна частина з результатами та їх обговоренням; загальні висновки про роботу та практичні рекомендації; література (в даному разі її наводять у загальному списку). Результати досліджень обробляють за допомогою методів статистики із застосуванням ЕОМ, дають рекомендації щодо їх впровадження.

 Будівельна частина

Розділ виконують під керівництвом консультанта з будівельної справи. Він складається з двох підрозділів. В першому підрозділі "Загальна будівельна характеристика об'єкта реконструкції (проектування)" висвітлюються такі питання:

Прийняті об'ємно-планувальні і конструктивні рішення будівель та споруд відділення, їх розташування на генплані, інженерне обладнання, а також усі зміни в будівельній частині, пов'язані з реконструкцією (технічним переоснащенням) відділення;

Кількість поверхів, габаритні розміри, розташування допоміжних, побутових та адміністративно-управлінських приміщень тощо.

Відомості про конструктивну схему будівель, сітку колон, тип каркасу, деформаційні шви, опис конструкції фундаментів, стін, перекриттів, покриття підлоги, вікон і ліхтарів та інших конструктивних елементів;

Характеристика зовнішнього і внутрішнього спорядження, заходи з експлуатації будівель і споруд.

В другому підрозділі "Інженерні системи відділення і їх розрахунки" наводяться відомості про системи опалення, вентиляції, водопостачання, теплопостачання, каналізації, у разі потреби даються розрахунки окремих систем.

При проектуванні підприємства студент описує схему генерального плану. Слід вказати кількість окремих споруд та їх призначення, обґрунтувати орієнтування і взаємне розташування будівель залежно від переважаючих напрямів вітрів, навести загальну площу території, коефіцієнти її використання, забудови і озеленення, організацію вантажних потоків.

При виконанні проекту реконструкції підприємства, коли не передбачено нових будівель, виконувати схему генерального плану на окремому аркуші не потрібно. Але це обов'язково потрібно робити в тому разі, коли на території заводу передбачено спорудження нових виробничих чи складських приміщень тощо. При виконанні проекту нового заводу питання креслення генерального плану підприємства на листі формату А1 погоджується з основним керівником (залежно від обсягу графічної частини та інших особливостей проекту).

Детальні вказівки з виконання цього розділу даються в [22].

 Автоматизація виробничих процесів

Розділ передбачає розроблення системи автоматизації (СА) технологічного процесу одного із відділень підприємства і включає такі підрозділи:

Обґрунтування доцільності та формулювання завдань автоматизації виробничих процесів галузі;

Характеристика та аналіз технологічного процесу об‘єкту автоматизації;

Підготовка завдання на розроблення СА об‘єкта;

Розроблення схеми автоматизації об‘єкта.

При обґрунтуванні доцільності автоматизації необхідно відобразити перспективи та завдання щодо подальшого розвитку автоматизації підприємств бродильної промисловості, проаналізувати можливості та сформулювати умови, необхідні для впровадження СА на даному підприємстві. Після цього формулюється загальне завдання автоматизації об‘єкта. Найбільш типовими завданнями автоматизації є: зростання продуктивності праці; підвищення якості продукції; скорочення витрат сировини, допоміжних матеріалів та енергетичних ресурсів тощо. Необхідно визначити основні шляхи вирішення поставленого завдання, враховуючи, що в сучасних умовах найбільш перспективними є впровадження автоматизованих систем управління підприємством.

В подальшому проводиться параметричний аналіз об‘єкта автоматизації з виділенням таких трьох груп технологічних параметрів: вхідних, що характеризують якість і кількість продуктів, що надходять; вихідних, що характеризують ефективність процесу; керівних параметрів, за допомогою яких підтримується заданий технологічний режим шляхом їх регулювання. Керівні параметри вибираються з урахуванням технологічних регламентів процесів бродильних виробництв.

Ґрунтуючись на параметричному аналізі, у вигляді таблиці складають завдання на розроблення системи автоматизації об‘єкта, в якому відображають параметри, що підлягають контролю чи регулюванню, вказують їх допустимі відхилення та характер контролю чи управління. На основі цього завдання розробляється схема автоматизації об‘єкта. В основу розроблення такої схеми можуть бути покладені локальні засоби автоматизації або системи управління з використанням мікропроцесорних контролерів.

Схема автоматизації за погодженням з консультантом з автоматизації та керівником дипломного проекту виконується на листі А1 графічної частини дипломного проекту.

Схема автоматизації відображає технічні рішення автоматизації заданого об‘єкта. Вона включає в себе технологічну схему, яка наводиться у верхній частині листа (біля 2/3 листа) і умовні позначення засобів автоматизації, що показуються як на технологічній схемі (первинні перетворювачі та виконавчі механізми), так і в прямокутниках, розташованих під технологічною схемою.

Прилади та засоби автоматизації зображують з використанням ГОСТ 21.404-85.

Схема автоматизації повинна мати детальний опис. Спочатку дається перелік основних завдань, яку виконує наведена схема автоматизації, а потім послідовно описується кожний контур управління чи контролю, вказуються шлях проходження сигналу від первинного перетворювача до регулюючого органу та його характер (електричний, пневматичний тощо), прилади, що використовуються, та засоби автоматизації, їх позначення на СА (позиції), розташування та функції, що ними виконуються. Необхідно також відобразити можливості переходу з автоматичного режиму на ручне, дистанційне керування, захисту та сигналізації у випадку аварійних чи критичних ситуацій, кількість та розташування щитів та пультів.

Всі передбачені проектом вимірювальні та регулюючі прилади потрібно вибирати за відповідними довідниками та подавати в специфікації на засоби автоматизації у вигляді таблиці.

Більш докладна інформація щодо виконання та оформлення цього розділу наведена в [19].

 

Технологічна частина

Структура підприємства

В цьому розділі наводять перелік основних, допоміжних і обслуговуючих цехів і відділень заводу. Вказують, які технологічні дільниці підлягають реконструкції або проектуванню, тобто фактично накреслюють обсяг проектних робіт.

Режими роботи цехів і відділень

У таблиці для кожного технологічного цеху чи відділення вказують кількість днів роботи за місяць і за рік, число робочих змін на добу згідно з нормами технологічного проектування. Якщо мають місця відхилення від нормативних режимів роботи або вибирається один варіант з кількох, це слід детально обґрунтувати. Приміром, при роботі цеху розливу в одну чи дві зміни.

Асортимент і характеристика товарної продукції

Прийнятий та узгоджений з керівником асортимент продукції слід подавати у формі табл. 1, де вказується найменування товарного продукту, його частку в загальному випуску продукції у відсотках і абсолютному вимірі.

Таблиця 1

Асортимент проектованої продукції

Назва продукції

Відсоток від загальної кількості

Товарна продукція, дал

За добу

За рік

Умовний спирт-сирець, у тому числі в перерахунку на безводний спирт:

100

6000

1620000

Спирт етиловий ректифікований із меляси високоякісний

96,4

5784

1561680

Головна фракція етилового спирту

2,1

126

34020

Сивушне масло

0,3

18

4860

Сивушний спирт

0,8

48

12960

Втрати під час ректифікації

0,4

24

6480

Пресовані хлібопекарські дріжджі*

100

25,2

6804

Рідкий діоксид вуглецю*

100

12,5

3375

________________

* У тонах

Для пивоварних, лікеро-горілчаних і виноробних заводів асортимент треба наводити як за групами вироблюваної продукції, так і в розрізі окремої групи: тип вина або пива, горілки або лікеро-горілчані напої тощо, залежно від теми проекту. Для виробництва хлібопекарських дріжджів вказують частку продукції, що виробляється у вигляді дріжджового концентрату, пресованих або сухих дріжджів.

Прийняті в проекті види продукції вибирають та обґрунтовують за такими ознаками: задоволенням попиту населення традиційними або новими видами продукції, її лікувально-профілактичними властивостями, наявністю сировини, рентабельністю тощо. Вибраний асортимент продукції необхідно мотивовано обґрунтувати, подати його у процентах кожного виду продукції від його загального випуску та в натуральних величинах.

Потім у вигляді таблиці наводять рецептуру виробів (типів, сортів) відповідно та витрати сировина на отримання напівфабрикатів. Основні органолептичні та фізико-хімічні показники товарної продукції наводять у вигляді таблиці з обов’язковим посиланням на чинні стандарти. Рекомендується виділяти головні показники, обґрунтовувати їх найвищий рівень, що визначає перспективу покращання якості продукції або зниження її собівартості.

Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів

Вибраний асортимент продукції зумовлює і асортимент сировини, основних і допоміжних матеріалів згідно з рецептурою окремих продуктів. Так, при виробництві вина сировиною є виноград, плоди і ягоди. До основних матеріалів відносяться: спирт етиловий ректифікований, плодовий та коньячний, дріжджі, цукор, містель, концентроване сусло, бекмес, а до допоміжних матеріали стабілізуючої дії (бентоніт, желатин, риб’ячий клей, ЖКС тощо), діоксид сірки, діоксид вуглецю, пляшки, етикетки, фільтр-картон, скоби, пробки, мюзле, фольга тощо. Характеристику сировини наводять у вигляді табл. 2, а основних та допоміжних матеріалів – у вигляді табл. 3.

Таблиця 2

Органолептичні та фізико-хімічні показники бурякової меляси

За вимогами ДСТУ 3696 – 98

Показник

Норма

Зовнішній вигляд – густа в’язка рідина

Колір – від коричневого до темно-бурого

Запах – властивий бурякоцукровій мелясі без стороннього запаху

Смак – солодкий, з гіркуватим присмаком

Розчинність у воді – повна, легко розчиняються у будь-яких співвідношеннях в гарячій і холодній воді

Вміст сухих речовин, %, не менше

75,0

Вміст цукрози, % , не менше

43,0

Вміст суми зброджуваних цукрів, %, не менше

44,0

Вміст інвертного цукру, %, не більше

0,5

РН середовища

6,7-8,5

Вміст азоту, %, не менше

1,3

Таблиця 3

Характеристика основних і допоміжних матеріалів

Допоміжний матеріал

Стандарт чи технічні умови

Класифікація

Сорт

Основні показники якості або характеристика

Цукор-пісок

ДСТУ 2316-93

Для промисловості

Кристали білого кольору, солодкі на смак, повністю розчинні у воді, масова концентрація в перерахунку на СР, %: цукрози – не менше 99,75, редукуючих речовин – не більше 0,05, золи – не більше 0,04, вологи – не більше 0,14 %.

В окремих випадках на основі літературних даних чи результатів особистих досліджень можна дати рекомендації щодо поліпшення якості сировини або допоміжних матеріалів з метою підвищення якості кінцевого продукту. У разі часткової заміни основного виду сировини іншим потрібне обґрунтування.

Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів

Даний підрозділ повинен міститися у записці, якщо в запроектованому виробництві суттєву роль відіграють мікроорганізми. В цьому випадку дають порівняльну характеристику технологічних властивостей кількох рас, придатних для конкретного виробництва, обґрунтовують вибір найефективнішої з них з точки зору поставленої мети. У разі потреби обґрунтовують використання двох чи більше штамів мікроорганізмів в єдиному технологічному процесі (асоціативні чи змішані культури, які "працюють" одночасно або послідовно). Описують таксономічні, морфолого-культуральні, фізіологічні та технологічні властивості вибраних культур.

Принципова технологічна схема

У даній частині розділу (1-2 с.) подають графічне зображення переліку основних технологічних операцій і їх послідовність в обсязі проектного завдання. Її складають за основними положеннями, викладеними в [ 20 ], а зразок наведений на рис. 1.

Схему виконують спочатку в загальному вигляді і використовують як план роботи над наступною частиною розділу. Після обґрунтування вибору технологічних режимів студент повинен знову повернутися до схеми і внести до неї конкретні дані щодо параметрів технологічних режимів, які дають достатньо повне уявлення про прийняті в проекті технічні рішення. Особливе значення це має для проектів реконструкції, в яких студент використовує більш ефективні та перспективні рішення у порівнянні з прийнятими на підприємстві.

Вибір і обґрунтування способів та режимів технології

Цей підрозділ (25-35 с.) являє собою основу всієї технологічної частини і є визначальним у проекті. Робота над ним складна, оскільки можливий вибір різних рішень з багатьох їх варіантів. Вона вимагає від студента хорошої професійної підготовки і творчого підходу, вміння досить повно і переконливо обґрунтувати прийняте рішення. При цьому слід максимально використовувати інформаційні технології.

Спочатку коротко вказують мету і суть процесу та роблять критичний аналіз відомих способів з погляду техніко-економічних факторів його реалізації. Результати аналізу необхідно подавати з числовими поясненнями у вигляді таблиць, діаграм або графіків. З відомих способів вибирається оптимальний або найбільш раціональний із залученням максимальної кількості техніко - і організаційно-економічних показників. Базою порівняння є офіційні нормативи, планові дані, діяльність підприємств, на яких студент проходив переддипломну практику тощо.

У тексті обов'язкове посилання на літературні джерела, з яких взято те чи інше рішення.

 

Підготовлена пом‘якшена вода

Ректифікований спирт

   
 

¯

¯

 

Стиснуте повітря ®

Приготування водно–спиртової суміші (сортівки) та її перемішування

® Стиснене повітря у спиртовловлювач

   

¯

 
 

Попереднє фільтрування на піскових фільтрах

® Завислі частки

   

¯

 

Активне вугілля® Пара ®

Оброблення активним

вугіллям

® Відгони у збірник невиправного браку

   

¯

 
 

Повторне фільтрування на піскових фільтрах

® Завислі частки

   

¯

 

Відфільтровані розчини інгредієнтів ®

Внесення інгредієнтів

 
   

¯

 

Спирт або вода®

Коригування міцності

 
   

¯

 
 

Контрольне фільтрування перед розливом

® Завислі частки

   

¯

 

Пляшки®

Розлив горілки у пляшки

® Брак на перероблення

   

¯

 

Ковпачки®

Закупорювання пляшок

 
   

¯

 
 

Бракераж

® Виправний та невиправний брак на перероблення

   

¯

 

Клей, етикетки, кольєретки, акцизні марки ®

Оформлення пляшок

 
   

¯

 
 

Інспекція зовнішнього вигляду

® Відбраковані пляшки

   

¯

 

Ящики, короби, піддони, плівка®

Укладання пляшок в ящики та облік продукції

 
 

¯

На зберігання та реалізацію

 

Рис. 1. Принципова технологічна схема виробництва горілок на ….. лікеро-горілчаному заводі

Технологічна схема повинна бути малоопераційною. Не рекомендується проектувати схеми, до яких входять трудомісткі та фізично важкі не механізовані роботи, а також роботи, що потребують значних виробничих площ.

Особливої уваги потребують всі питання максимального використання та заощадження сировини, основних і допоміжних матеріалів, води, енергії, людської праці на проектованих ділянках. Необхідно передбачати комплексне використання сировини як в основному виробництві, так і шляхом реалізації відходів виробництва як вторинних матеріальних ресурсів, що знижує собівартість продукції.

У кінці підрозділу у вигляді резюме наводять усі технологічні рішення прийняті у проекті.

Заходи щодо енерго - і ресурсозбереження

В кожному проекті враховуючи вимоги сьогодення повинні бути запропоновані і виділені окремим розділом заходи щодо впровадження енерго- і ресурсозбереження. При виконанні проектів реконструкції підприємства це випливає із порівняння існуючих та запрованованих технологічних режимів та їх техніко-економічної оцінки. У випадку проектування підприємств, коли відсутня база порівняння, такий розділ виконується окремо з використанням розробок кафедри або інших науково-виробничих закладів. Кафедрою розроблені наступні методичні вказівки з даного питання: ‘‘Ресурсо - та енергозберігаючі технології біогазу на підприємствах бродильної промисловості‘‘, ‘‘Методичні вказівки по ресурсо-енергозбереженню при виробництві біопалива (технічного спирту, високооктанової кисневмісної добавки до бензинів) на спиртових та виноробних підприємствах‘‘, ‘‘Методичні вказівки по використанню сонячної енергії в бродильній промисловості‘‘, які можна отримати в бібліотеці кафедри.

Опис апаратурно-технологічної схеми

Цей підрозділ (2-3 с.) виконують після остаточного уточнення і зображення апаратурно-технологічної схеми. В ньому описують потік основних продуктів без роз'яснення суті й режимів окремих стадій; вказують лише звідки і куди надходять сировина, допоміжні матеріали, напівпродукти, побічні продукти та відходи виробництва, описують способи переміщення продуктів: самопливом, насосом, пневмотранспортом та ін. При першому згадуванні найменування обладнання потрібно тут же вказати його номер (без дужок), що відповідає номерові на апаратурно-технологічній схемі. Наприклад: виноград із автомашини 1 вивантажують у приймальний збірник 2, звідки шнеком 3 подають на дробарку 4 і т. п.

Продуктові розрахунки

Завдання розрахунків – визначити кількість сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівпродуктів, проміжних продуктів і відходів виробництва на одиницю товарної продукції. Вихідними даними для розрахунків є показники якості сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівпродуктів та товарної продукції, а також норми витрат сировини, основних і допоміжних матеріалів та втрат за стадіями виробництва. Всі ці дані з урахуванням рішень, прийнятих під час вибору технологічної схеми, використовують у розрахунках з обов’язковим посиланням на відповідні джерела, які наведені в списку використаної літератури. У разі застосування новітніх технологій, що є обов‘язковим, враховують збільшення виходу товарної продукції або зменшення питомих витрат сировини.

Розрахунки виконують за спеціальними систематизованими методиками, розробленими для кожного виробництва і наведеними в спеціальній літературі – галузевих інструкціях і навчальних посібниках [16,28,30]. Зокрема, для виробництва спирту розрахунки проводять на 100 дал безводного спирту, лікеро-горілчаних напоїв – на 1000 дал напоїв, БВКП, рідкого діоксиду вуглецю, хлібопекарських і кормових дріжджів – на 1 т продукції. В технології вина розрахунковою величиною є 1 т переробляємого винограду або плодово-ягідної сировини.

Одержані дані для зручності користування перераховують на годинний, добовий або річний випуск продукції та подають у вигляді зведеної таблиці, яку далі використовують при подальших розрахунках і підборі технологічного обладнання, транспортних засобів, визначення площ складських приміщень тощо.

На кафедрі біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв є банк програм розрахунку продуктів різних виробництв з використанням персональних комп’ютерів. Користування ним дає можливість економити час і, що дуже важливо, швидко проводити розрахунки для різних варіантів ведення технологічного процесу з визначенням оптимального за різними критеріями. Враховуючи вимоги, які ставляться нині до фахівця, кожен студент при виконанні дипломного проекту повинен навести у пояснювальній записці ті чи інші розрахунки з використанням персонального комп'ютера.

Розрахунки основних і допоміжних матеріалів

Кількість пляшок і ящиків для пивоварних, виноробних, лікеро-горілчаних заводів та заводів безалкогольних напоїв розраховують з урахуванням їх обороту за рік, нормативних втрат на складах, виробництві та експедиції, а також з урахуванням їх кількості, що не повертається від споживача.

Кількість кроненпробок, етикеток, клею, дезинфектантів приймають згідно із нормами технологічного проектування на річну потребу.

Розрахунки і підбір технологічного обладнання

Метою цього розділу (10-15 с.) є розрахунок і визначення кількості серійного вироблюваного або такого, що виробляється безпосередньо на підприємстві, технологічного та допоміжного обладнання, необхідного для реалізації технологічного процесу. Базою для розрахунку і підбору обладнання є такі дані: виробнича потужність цеху (відділення), прийнята апаратурно-технологічна схема, результати продуктового розрахунку, матеріальні баланси технологічних процесів, потужність серійного обладнання. Обов’язково слід врахувати чинні вимоги і рекомендації норм технологічного проектування.

Для проведення кількісного розрахунку обладнання необхідно знати об’єм чи масу матеріалів, які надходять на відповідний процес, а також режим роботи апаратів в годинах або в хвилинах. Під час розрахунку і підбору видів обладнання, в яких проходять тепломасообмінні процеси (контактні головки, заторні апарати, підігрівачі м’язги, термозброджувачі тощо) необхідно також використовувати результати енергетичних розрахунків. Якщо такі дані є, то кількісний розрахунок обладнання в багатьох випадках обмежується підбором певних зразків і марок машин, апаратів, технологічних резервуарів і допоміжних пристроїв.

Під час вибору зразків апаратів, машин, технологічних резервуарів, транспортного та допоміжних обладнання слід керуватись такими основними умовами:

Вибирають сучасне обладнання, що максимально задовольняє обумовлені технологічні умови та має покращені техніко-економічні характеристики;

Вибирають переважно типове обладнання;

Вибране обладнання повинно, по можливості, відповідати за своєю потужністю чи робочою місткістю фактичній потужності виробничої дільниці, для якої його використовують. Якщо в результаті кількісного розрахунку обладнання вийшло не ціле число, то його округляють у бік збільшення.

Підбір необхідного обладнання здійснюють за допомогою спеціальної літератури, в якій наведені техніко-економічні характеристики та габаритні розміри відповідного обладнання. До такої літератури зокрема відносяться:

Каталоги та проспекти машинобудівних заводів;

Довідкова, технічна та навчальна література з технологічного обладнання підприємств відповідного виробництва;

Спеціальні інформаційні та рекламні видання;

Технічні паспорти обладнання діючих підприємств.

Виконуючи проект реконструкції підприємства, необхідно максимально використовувати наявне обладнання. Заміні підлягає лише технічно зношене та морально застаріле обладнання з погіршеними техніко-економічними характеристиками. Розрахунки такого обладнання виконують за вищевказаною методикою. У випадку коли потужність підприємства не змінюється розрахунки і підбір виконують тільки для нового обладнання. При збільшенні потужності по кожній позиції порівнюють необхідні технічні характеристики з характеристиками існуючого на заводі обладнання і роблять відповідні висновки (наприклад: обладнання відповідає вимогам виробництва; не задовольняє потреби і необхідно встановити додатково певну кількість аналогічного обладнання; не задовольняє потреби і треба змінити його на більш потужне тощо). На основі розрахунків вирішують також питання про встановлення додаткового обладнання.

Те саме потрібно робити і у разі модернізації обладнання, яке виготовляють на основі типового (серійного). Такий підхід до підбору обладнання особливо актуальний за сучасних ринкових умов у спілкуванні з різними фірмами постачальниками обладнання.

Кількісний розрахунок технологічного обладнання складається із визначенні необхідної кількості окремих резервуарів, машин і апаратів. Цей розрахунок проводиться на основі продуктового розрахунку і з урахуванням режимів роботи обладнання.

При розрахунку обладнання використовують такі формули:

Для обладнання періодичної дії:

Х= ,

Для обладнання безперервної дії:

Х= ,

Розрахунок резервуарів:

Х= ,

Де Х – необхідна кількість апаратів, машин, резервуарів;

А – коефіцієнт нерівномірності надходження продукту на переробку, (але не менше 1,4);

Q – кількість продукту, що переробляється за добу, т;

Q1– кількість продукту, який повинен зберігатися у даній ємності, дал;

Z – Тривалість робочого циклу апарату або ємності, год. або діб;

V – місткість або повний (геометричний) об’єм апарату/резервуару, дал або м3;

W – потужність обладнання, т/год.;

τ – тривалість роботи обладнання на добу, год.;

γ – коефіцієнт використання обладнання (0,7…0,9);

N – кількість робочих змін за добу;

Коб – коефіцієнт, що враховує кількість циклів роботи за певний період:

,

Де T1 – кількість робочих (календарних) діб за весь період роботи (сезон, рік), доба;

T2 – тривалість одного циклу, доба.

Під час оформлення цього розділу в тексті пояснювальної записки вказують тип, марку прийнятого обладнання, його технічну характеристику та габаритні розміри в міліметрах. Технічну характеристику (специфікацію) всього обладнання, передбаченого апаратурно-технологічною схемою, та його кількість наводять у кінці розділу у вигляді таблиці (табл. 4), в якій також вказують

Номер обладнання на апаратурно-технологічній схемі та потужність електродвигуна і тривалість його роботи в годинах на добу (якщо він є). У примітці наводять завод-виробник обладнання або матеріал, з якого він виробляється.

Розрахунок складських приміщень і споруд

Виробничі приміщення бродильних виробництв характеризуються значними розмірами, отже, потребують ретельного розрахунку, який враховують при компонуванні цехів під час виконання графічної частини проекту. Складські приміщення, їх розміри й форма повинні забезпечувати раціональне проведення всіх стадій виробництва товарного продукту, в першу чергу, в обсязі завдання на проект. Тому поряд з основними цехами, обов’язково розраховують площі таких приміщень: склади для сировини, основних і допоміжних матеріалів, для приймання, оброблення і зберігання тари, склади товарної продукції, навіси та площадки для запасної тари.

Таблиця 4 Специфікація технологічного обладнання

 

№ пор.

Номери позицій на апаратурно-техно-логічній схемі

Найменування, тип (марка) обладнання

Кількість

Технічна характеристика

Потужність електродвигуна, кВт

Тривалість роботи двигуна, год/до-бу

Примітка

 
 

1

2

3

4

5

6

7

8

 
 

1

1

Насос для подачі меляси в мелясосховище

3

Шестеренчастий насос Р3-60 з подачею 38 м3/год, тиск 2,8 МПа, габаритні розміри, мм: 400×50×700, маса – 100 кг

9,5

8

Екатеринбурзький насосний завод

 
 

2

2

Ваги платформові з максимальним навантаженням 5 т

2

Марка РС-5Ц-24. Збірник для меляси із загальним об‘ємом 4,0 м3, габаритні розміри, мм: 1600×1600×1600

Збірник для меляси виготовляється на місці із сталі Ст. 3

 
 

3

4

Напірний збірник сірчаної кислоти

2

Загальний об‘ємом 1,2 м3 , діаметр 1100 мм, висота 1600 мм

Виготовляється на місці із сталі Ст. 3, внутрішня поверхня гумована

 
 

42

48

Дріжджовий сепаратор СОС-501К-3

4

Номінальна продуктивність 25 м3/год, габаритні розміри, мм: 1400×950×1400, маса – 1450 кг

12

16

Махачкалинський завод сепараторів

 

20

 

Розрахунки виконують на основі матеріальних потоків, визначених продуктовими розрахунками, а також з урахуванням норм технологічного проектування та наводять у вигляді табл. 5.

Таблиця 5 Розрахунок складських приміщень

№ п/п

Показник

Одиниця виміру

Цех посуди

Цех товарної продукції

Разом

1

Кількість пляшок, що переробляється на рік

Шт.

44960168

44960168

 

2

Кількість робочих днів на рік

 

243

243

 

3

Норма запасу, діб

 

2

2

 

4

Кількість пляшок в ящику

Шт.

20

20

 

5

Кількість ящиків на піддоні

Шт.

30

24

 

6

Кількість ярусів на піддоні

Шт.

6

6

 

7

Площа піддона

М2

1,00

1,00

 

8

Коефіцієнт використання площі

 

0,50

0,50

 

9

Коефіцієнт, що враховує втрати посуду

 

1,02

1,01

 

10

Потрібна площа складів за нормами

М2

209,44

258,26

467,70

11

Площа складів, що є в наявності на заводі

М2

240,00

230,00

470,00

Розрахунки витрат електроенергії

Необхідну кількість електроенергії за добу визначають, використовуючи перелік обладнання, в якому вказано потужність встановлених електродвигунів та тривалість їх роботи в годинах за добу, як суму добутків цих величин. Максимальну погодинну витрату електроенергії (враховуючи нерівномірність її споживання) приймають у розмірі 12% від добової. Результати розрахунків наводять у вигляді таблиці (табл. 6).

Розрахунки витрат води і стоків

Воду у бродильних виробництвах використовують на технологічні та господарчо-побутові потреби або як холодоагент.

Витрати води на технологічні потреби розраховують окремо для кожної технологічної стадії, пов'язаної з використанням води. При цьому використовують дані розрахунків продуктів і норми витрат. Результати розрахунків зводять у таблицю, а для споживачів з періодичним режимом водоспоживання складають графіки водопостачання і стоків води.

 

Таблиця 6

Розрахунки витрат електроенергії

Найменування обладнання

Кількість обладнання, шт.

Паспортна потужність електродвигуна,КВт

Коефіцієнт використання

Кількість одночасно працюючого обладнання, шт.

Кількість годин роботи на добу

Витрата електроенергії на добу, кВт х год

Одного

Загальна

1. Дробарка-гребневідокремлювач

3

7,5

22,5

0,8

2

8

96

2. М‘язгонасос

3

5,5

16,5

0,8

2

8

70,4

3. Транспортер для гребенів

2

3,0

6,0

0,8

1

7

25,6

……………………………………

             

Разом…

35

 

250

 

28

87,5

362,39

22

             

 

Витрати води на господарчо-побутові потреби розраховують за нормативними даними (з достатньою точністю вони можуть бути прийняті в кількості 5 % від технологічних потреб).

Розраховані витрати води на окремі технологічні стадії, зводять у таблицю й визначають загальні витрати води по видах джерел, а також кількість стоків. Визначають, якщо потрібно, кількість баків для підготовки (поліпшення якості) води та резервуар на двогодинний її запас для забезпечення безперервного водопостачання в період можливої перерви в її подачі. Потім розраховують витрати води і кількість стоків на одиницю готової продукції, що потрібно для розрахунку її собівартості. Результати подають у вигляді табл. 7.

Отримані дані з питомих витрат води бажано порівняти з нормативними або з витратами, що мають місце на передових заводах. При виконанні проекту реконструкції це порівняння наводять обов'язково.

 

Розрахунки витрат пари

Розраховують для відповідної технологічної операції складанням теплових балансів. Базою для розрахунків є матеріальні потоки, їх теплофізичні характеристики, характеристики пари та її конденсату. Як виняток розрахунок витрати пари дозволяється виконувати за нормативними даними. Результати розрахунків зводять у табл. 8, дані якої підсумовують, додають 10 % на втрати в навколишнє середовище і знаходять дійсні витрати пари, в тому числі на одиницю товарного продукту.

Розрахунки витрат холоду

Цей підрозділ розробляється при проектуванні пивоварних і виноробних заводів та заводів (або цехів) по виробництву хлібопекарських дріжджів. Витрати холоду розраховують для окремих технологічних процесів та для охолодження виробничих і складських приміщень. Витрати холоду розраховують для кожної відповідної технологічної операції складанням теплових балансів. Базою для розрахунків є матеріальні потоки, їх теплофізичні характеристики, характеристика охолоджувального агента. Витрати холоду для охолодження виробничих приміщень і складів й підтримання заданої температури знаходять за чинними нормами та подають у вигляді табл. 9 з урахуванням втрат у навколишнє середовище, які приймають у кількості 40 % від загальних технологічних потреб.

За максимальною потребою холоду на годину визначають потужність холодильної установки та підбирають відповідне обладнання, технічну характеристику якого наводять у табл. 4. Крім того, визначають витрати холоду на одиницю продукції.

Таблиця 7

Загальні витрати води та кількість стічних вод

Технологічна операція

Характер забору води

Температура споживаної води, оС

Добова витрата води, м3

Джерело водопостачання і добова потреба, м3

Використовується повторно, м3/

Добу

Виходить з продуктом (відходами) або безповоротно

Скидання в стічних вод за категоріями, м3/добу

Режим скидання стічних вод

Водопровід

Артезіанська свердловина

Відкрите водоймище

Оборотна вода

1

2

3

4

Охолодження виноматеріалу

Безперервний

12

80

80

80

……………………….

                           

Приготування розчину желатину

Періодичний

20

0,2

0,2

0,2

Всього На технологічні потреби …

   

92,2

0,2

80

12,2

22,2

40

 

Господарсько-побуто-ві потреби (5 % від витрат на технологічні потреби)

 

20

4,6

4,6

 

4,6

Періодичний

Разом …
   

96,8

4,8

80

12,2

80

22,4

4,6

40

                             
24
                           

Таблиця 8

Загальні витрати пари

Технологічна операція

Параметри пари

Тривалість споживання протягом доби, год.

Витрата пари, кг

Тривалість виділення конденсату протягом доби, год.

Добова кількість конденсату, кг

Тиск, МПа

Температура, оС

Добова

Годинна

Пропарювання ємнісного обладнання

0,2

120

2

22

11

2

22

Пропарювання трубопроводів

0,2

120

2

100

50

2

100

……

             

Всього На технологічні потреби

0,2

120

8

622

561

 

622

Втрати в навколишнє середовище (10 % від витрат на технологічні потреби)

     

62,2

56,1

   

Разом…

     

684,2

617,1

 

622

Таблиця 9

Загальні витрати холоду

Технологічна операція

Кінцева температура охолодження, оС

Охолоджувальний агент та його температура, оС

Добова тривалість охолодження, год

Витрата холоду, кДж

Охолоджена вода

Ропа

Хладоагент при безпосередньому випаровуванні

Годинна

Добова

Охолодження дріжджового концентрату

4

- 6

-1

- 10

24

7625

183000

Зберігання дріжджів в складі

- 1

- 6

-10

- 5

24

11231

269544

Всього на технологічні потреби…

         

18856

452544

Втрати в навколишнє середовище (40 % від витрат на технологічні потреби)

         

7542

181018

Разом…
         

26398

633562

Таблиця 10

Загальні витрати стисненого повітря

Технологічна операція

Тиск повітря, МПа

Витрати повітря, м3

Примітка

За годину

За добу

Розмноження чистої культури дріжджів

0,05

20

480

Механічне очищення повітря

Дріжджегенерування

0,05

320

7680

Разом…

 

340

8160

 

26

       

 

Розрахунки витрат Діоксиду вуглецю і стисненого повітря

Їх приймають відповідно до норм технологічного проектування для кожного виду продукції згідно з прийнятим асортиментом та подають у вигляді табл. 10. Треба також розрахувати та підібрати необхідне обладнання для забезпечення технологічних процесів стисненим повітрям або діоксидом вуглецю, технічну характеристику якого наводять у табл. 4.

ТЕхнохімічний і мікробіологічний контроль

Головною задачею технохімічного та мікробіологічного контролю бродильних виробництв є забезпечення випуску товарної продукції, яка відповідає вимогам державних стандартів з точки зору безпеки для життя людини та гігієнічним вимогам охорони навколишнього середовища. Основою організації технохімічного і мікробіологічного контролю виробництва є галузеві інструкції. Згідно з нормами технологічного проектування при проектуванні нових підприємств передбачають відповідні приміщення заводської лабораторії та її обладнання. Для підприємств, що реконструюють, наводять інформацію щодо штату лабораторії та її матеріально-технічної бази. Описують організацію контролю якості сировини, напівпродуктів, товарної продукції і відходів виробництва, організацію обліку виробництва. Схему контролю наводять у вигляді табл. 11.

Від оперативності і якості контролю в значній мірі залежить ступінь регулювання та реалізації в оптимальних умовах технологічних процесів. Тому в проекті, крім стандартних, необхідно передбачати використання нових, перспективних експресних методів аналізу, які ще не входять у чинні інструкції, але використовуються в науково-дослідних закладах і передових підприємствах галузі. Такі пропозиції автор проекту коротко викладає після схеми з обґрунтуванням і роз’ясненням яким чином їх можна було б реалізувати на практиці згідно з описом у проекті або прописом методики в джерелі інформації, на яку дається посилання.

Наводиться також інформація стосовно особливостей застосування системи HAССP щодо безпечності товарної продукції і сертифікації продукції та виробництва.

Компонування головного виробничого корпусу

Коротко описують вибране компонування та блокування цехів та відділень заводу і дають технічну оцінку цим рішенням з точки зору зручності обслуговування обладнання і поточності технологічних процесів.

Таблиця 11

Схема технохімічного і мікробіологічного контролю технологічних процесів

Об’єкт

Контролю

Місце

Відбору проби

Контрольований показник, одиниця виміру

Метод

Контролю

Норма або технологічні показники

Періодичність відбору проби

Відповідальний за проведення аналізу

Бродильна суміш

Акратофор

Об‘ємна частка етилового спирту, %

Ареометричний

Не менше 10

3–4 рази

На зміну

Змінний хімік

Вміст цукрів, г/100 см3

За Бертраном

Не менше 2,2

Середня проба за зміну

Те саме

Температура, оС

Термометром

Не вище 14

Безперервно

Оператор процесу бродіння

Розводка чистої культури дріжджів

Дріжджанка

Підрахунок кількості дріжджових клітин у 1см3

Підрахунок кількості сторонньої мікрофлори

Мікроскопіювання

Забарвлення препарату

Не менше 80 млн. клітин

Не допускаються

2-4 рази на добу

Те саме

Мікробіолог

Те саме

             
             

28

 

 

Екологічна частина

Характеристика відходів, стічних вод і викидів

Коротко описують місця утворення відходів, їх склад і кількість на одиницю продукції та за добу, способи реалізації або подальшої переробки та подають у вигляді табл. 12.

Таблиця 12

Характеристика відходів і викидів виробництва спирту та

Рекомендації щодо їх використання

Найменування відходів і викидів

Агрегатний стан

Кількість відходів

Вміст цінних речовин

Рекомендації щодо використання

На одиницю продукції

За добу

Діоксид вуглецю

Газ

7,75 кг на 1 дал спирту

15500 кг

Для отримання рідкої вуглекислоти

Барда

Рідина

10-14 дал на 1 дал спирту

24800 дал

8–10 % сухих речовин

Фільтрат барди на приготування замісу; свіжа барда на корм худобі

Головна фракція етилового спирту

Рідина

0,2-0,6 дм3 на 1 дал спирту

40,0

Дал

Вміст етанолу 92 %

На розгонку для збільшення виходу ректифікованого спирту і отримання чистих розчинників

Сивушне масло

Рідина

0,35-0,5 дм3 на 1 дал спирту

7,0 дал

3–5 %

Отримання чистих вищих спиртів

Лютерна вода

Рідина

2-4 дал на 1 дал спирту

60000 дал

Промивання сивушного масла, гідроселекція в епюраційній колоні, приготування замісу, скидання на поля фільтрації або в каналізацію

Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Кожен проект нового підприємства або того, що підлягає реконструкції, повинен включати основні природоохоронні заходи. Тому під час переддипломної практики студенти ознайомлюються з екологічним паспортом заводу-бази практики, виявляють головні екологічні проблеми на даному підприємстві і накреслюють шляхи їх вирішення.

У цьому підрозділі вказується організація контролю щодо викидів і стоків на які встановлені ГДК та заходи щодо повного усунення або зменшення їх шкідливості. Передбачають заходи щодо економії технологічної води, повторного і багаторазового її використання, зменшення об’ємів забруднених стоків - все у напрямі переходу до мало - і безвідходної технології.

Планують санітарні відстані між об’єктами, зелені огорожі, озеленення території. Передбачають заходи проти забруднення ґрунту мастилами, по відстоюванню, видаленню відходів, а також з охорони чистоти навколишнього повітря: відведення димових газів котельної й печей, що працюють на рідкому і твердому паливі, через димову трубу на висоту, передбачену нормами. При спалюванні газу треба забезпечити провітрюваність території – концентрація газів горіння над ґрунтом не повинна перевищувати допустимих норм.

Економічна частина

Цей розділ (20–25 с.) складається з двох частин: техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) та техніко-економічних розрахунків (ТЕР).

У разі проектування нового підприємства ТЕО передбачає:

Вибір місця будівництва нового підприємства;

Визначення потужності підприємства з урахуванням чисельності населення регіону, норми та рівня споживання товарного продукту, забезпеченості підприємства сировиною, водою, паливом, електроенергією, робочою силою та ін.;

Вибір асортименту товарної продукції.

При реконструкції наводять загальну потужність данного підприємства, аналізують потужності основних цехів і відділень та їх відповідність загальній потужності, особливості технології та характеристику обладнання. Далі робиться висновок щодо доцільності зміни потужності окремих відділень і тим самим підвищення загальної потужності підприємства або про необхідність підвищення ефективності виробництва без зміни його потужності за рахунок впровадження нових більш досконалих технологічних режимів і обладнання.

Як вже відмічалось, з ТЕО починається робота над дипломним проектом. Тому воно попередньо в загальному вигляді погоджується з керівником і консультантом з економічної части. І тільки після цього детально розробляється технологічна частина проекту.

ТЕР виконують в кінці процесу проектування після розрахунків продуктів і обладнання та його підбору для визначення економічної ефективності проекту шляхом розрахунку початкових інвестицій на будівництво або реконструкцію та інших показників відповідно до [26].

Завершується економічна частина зведеною таблицею, на підставі показників якої роблять висновки щодо економічної ефективності проекту. Таку таблицю, окрім пояснювальної записки, подають також на окремому демонстраційному плакаті під час захисту проекту.

Графічна частина

Обсяг і форма графічної частини

Графічна частина проекту складається з апаратурно-технологічної схеми, планів і розрізів виробничих та складських будівель, схеми автоматизації, схеми генерального плану, плакату техніко-економічних показників проекту і становить 6-8 аркушів формату А1 (594×841 мм). Графічну частину виконують з додержанням вимог стандартів, “Єдиної системи конструкторської документації” (ЄСКД) і «Системы проектной документации строительства» (СПДС) олівцем, тушшю або за допомогою графопобудовача. Плакат може бути виконаний фломастером.

За необхідності крім аркушів формату А1 допускається застосовувати додаткові формати, які утворюються внаслідок збільшення основних на величину, кратну розмірам меншої сторони основного формату. Поле зображення на аркуші будь-якого формату обмежують рамкою, яку проводять суцільними основними лініями на відстані 5 мм від меж формату, ліворуч лінію рамки проводять на відстані 20 мм.

У правому нижньому куті кожного аркуша графічної части виконують основний напис і специфікацію обладнання (дод. 4 і 5), яку розміщують над основним надписом з розривом 10-15 мм, а в разі потреби – ліворуч від нього на відстані 20…30 мм. Вони мають суттєві відмінності в оформленні для апаратурно-технологічної схеми та планів і розрізів. Аркуш повинен бути заповнений кресленнями не менше ніж на 30 %.

Нумерують аркуші у наступній послідовності: апаратурно-технологічна схема, плани, розрізи, схема автоматизації, схема генерального плану, плакат техніко-економічних показників проекту.

Масштаб зображення вибирають згідно з ГОСТ 2.302. Як правило, використовують масштаби 1:50, 1:100, 1:200. Але креслення планів і розрізів обов’язково виконують в одному масштабі.

Далі наведені рекомендації щодо виконання розділів графічної частини проекту.

 

Апаратурно-технологічна схема

 

Апаратурно-технологічну схему виконують згідно з вимогами, викладеними у [19]. При кресленні схеми необхідно рівномірно заповнювати аркуш з урахуванням розміщення обладнання на різних поверхах і міжповерхових площадках, але послідовність зображення технологічного і допоміжного обладнання повинна відповідати руху продуктових потоків згідно з прийнятою схемою. Висоту основних поверхів показують тонкими лініями в лівій частині схеми з зазначенням відміток від нульової до верхньої.

Продуктові потоки виконують суцільними жирними лініями. В разі необхідності їх можна переривати з написом напряму руху продукту від апарата до апарата, наприклад, “ до поз. 10 “ або “від поз. 6.” Лінії комунікацій води, пари, повітря, кислот тощо позначають цифрами згідно зі стандартом від 1 до 27, а інші – цифрами від 28, за вільним вибором. Умовні позначення ліній трубопроводів потрібно виконувати відповідно до ГОСТ 2784–70 (дод. 6). Прийняті умовні позначення трубопроводів наводять у лівому нижньому куті аркуша.

На схемі необхідно показати лінії трубопроводів, в які подається вода і пара, для миття та стерилізації обладнання й трубопроводів, а також відводи у каналізацію.

Цифри пишуть у розривах ліній уздовж їх спрямування. Лінії підключень комунікацій до апаратів повинні чітко відповідати дійсності, наприклад для води вхід знизу, вихід – зверху, а для пари й конденсату – навпаки. Написи з напрямом руху, який зображений стрілкою, пишуть над лінією з зазначенням звідки чи куди: “Від міськводопроводу”, “У збірники”, “В атмосферу”, “ Від компресора”. Вказуючи напрям руху матеріального потоку, дотримуються принципу “зліва направо” і “згори до низу”.

Обладнання треба викреслювати у довільному масштабі, але дотримуватись пропорційності його розмірів. Обладнання, що працює паралельно, (дріжджогенератори, бродильні апарати, насоси та ін.) показують не все, що визначено розрахунком і наведено в специфікації (дод. 5), а лише стільки, щоб була зрозумілою послідовність його з’єднання трубопроводами. Номери обладнання проставляють на виносках за годинною стрілкою і вони повинні бути однаковими на апаратурно-технологічній схемі, планах і розрізах.

Контури обладнання показують тонкими суцільними лініями (завтовшки близько 0,5 мм), лінії трубопроводів – товщими (близько 1 мм), а лінія трубопроводу основного продукту має бути накреслена найтовщою лінією (1,5…2 мм).

Плани й розрізи

 

Плани і розрізи виконують відповідно до [4,20-22,23]. На планах і розрізах креслять будівельні конструкції (стіни, колони, вікна, двері, сходи, площадки для встановлення і обслуговування обладнання та ін.) та обладнання розташоване в середині приміщень. На планах показують стрілкою напрям руху вгору сходами, основні будівельні розміри приміщень: загальну довжину й ширину, відстань між колонами, відмітки рівня підлоги й площадок.

Основне призначення планів – показати розміщення всього обладнання в середині приміщення цеху з прив’язками до стін, осей колон у двох взаємно перпендикулярних напрямах, а також відносно одне одного. Габаритні розміри обладнання не вказують, тому що вони наведені в специфікації.

Лінії розрізу позначають жирними штрихами (2 мм), які не перетинають контури стін. Напрям погляду повинен бути знизу вгору або справа наліво. Стрілки, які показують напрям погляду при розрізі, розміщують на відстані 2-3 мм від штриха.

Складний розріз позначають також штрихами у вигляді прямих кутів, що показують зміну напряму площини розрізу. Лінії розрізів позначають і нумерують з обох кінців плану.

На планах проставляють написи призначення і в правому нижньому куті – площу тих приміщень, де відсутнє обладнання (‘‘Лабораторія, 50.00‘‘, ‘‘Кабінет змінного технолога, 20.00‘‘).

Основне призначення розрізів – показати взаємне розміщення обладнання по вертикалі в приміщенні цеху і можливість здійснення раціонального технологічного потоку. Обладнання в розрізах показують не розсіченим, навіть якщо воно потрапляє в площину розрізу. На розрізах зазначають відмітки підлог, відстань від перекриття до обслуговуваної площадки, а також висоту встановлення обладнання.

Якщо на одному аркуші має бути кілька планів або розрізів, то плани потрібно розташовувати один над одним відповідно до відміток їх підлог. Над кожним планом або розрізом розміщують напис: ‘‘План на відмітці 0,00‘‘;‘‘План на відмітці 6,00‘‘;‘‘Розріз 1–1‘‘,‘‘Розріз 2–2‘‘ та ін. За наявності на аркуші тільки одного плану або розрізу такі написи роблять тільки в рамці основного напису.

У планах і розрізах контури стін наводять жирною лінією (1 мм), а прорізи (для вікон і дверей) і контури обладнання – тонкою (0,5 мм).

Все обладнання на планах і розрізах нумерують відповідно до його нумерації на апаратурно-технологічній схемі. Номер пишуть біля виносної лінії поблизу обладнання.

Кожен аркуш планів і розрізів повинен містити основний напис і специфікацію обладнання (дод. 5), розташованого на аркуші.

Схема генерального плану

Схему генерального плану креслять на одному аркуші формату А1. Масштаб може бути 1:200,1:500 та ін. Методика проектування схеми генерального плану описана в [4,22].

На аркуші схеми генерального плану над основним написом вказують специфікацію всіх будівель, майданчиків та інших об'єктів. У верхньому лівому куті показують переважний напрям вітрів.

Послідовність виконання графічної частини

Апаратурно-технологічну схему спочатку креслять на міліметровому папері, узгоджуючи її з керівником проекту. Після виконання розділу проекту “Розрахунки і підбір обладнання” розпочинають креслення планів і розрізів. В апаратурно-технологічну схему можуть бути внесені відповідні зміни після креслення планів і розрізів (зміни у розташуванні обладнання на поверхах, транспортних засобах та ін.). Наводити креслення жирними лініями або роздруковувати можна тільки після остаточної перевірки їх консультантами і затвердження керівником проекту.

Типові помилки під час оформлення проекту та рекомендації щодо їх запобіганню

Оскільки текст пояснювальної записки пишуть українською мовою, то текст реферату слід писати російською, англійською чи іншими мовами.

Повністю заповнити бланк «завдання» з обов’язковим наведенням дати і номера наказу на проектування, дати закінчення роботи над дипломним проектом, графіку його виконання, проставити всі підписи тощо.

Перевірити наявність всіх підписів автора проекту, консультантів, керівника і завідувача кафедри там, де вони мають бути.

Зміст пояснювальної записки слід поміщати на її початку, а не в кінці.

Список використаної літератури наводити у відповідності з вимогами стандарту. Не наводити у списку застарілу літературу.

Підписи до рисунків роблять знизу, а до таблиць – зверху.

Підрозділ «Розрахунки і підбір технологічного обладнання» необхідно закінчувати специфікацією обладнання у вигляді таблиці (див. табл. 4), в якій окрім іншого має бути вказана потужність встановленого електродвигуна та тривалість його роботи в годинах на добу.

Витрати електроенергії слід приймати не за нормативами на одиницю готової продукції, а як суму здобутків потужності кожного електродвигуна на тривалість його роботи в годинах протягом доби. Витрати електроенергії мають розмірність «кВт´год.» ,а не «кВт/год».

На листах графічної частини слід правильно заповнювати основний напис (штамп) – див. дод. 4 і 5.

На початку апаратурно-технологічної схеми потрібно вказувати що і звідки подають, а в кінці її – що і куди надходить.

Не допускається присвоювати продуктовим комунікаціям номери, починаючи з 28-го, таким продуктам як солод, сусло, виноматеріал і т. п.: все це – “основний продукт” або інші речовини, нумерація яких передбачена ЄСКД.

Дотримуватися вимог методичних вказівок щодо умовних графічних зображень обладнання: що підводити чи відводити із відповідних штуцерів. Комунікації (із стрілками), що відображають підведення чи відведення того чи іншого продукту не можна підводити (відводити) безпосередньо в апарат, а до (від) відповідного штуцера.

При викреслюванні технологічного обладнання на апаратурно-технологічних схемах слід зображати всю передбачену запірну арматуру, відведення на каналізацію тощо, тобто все що необхідне для правильної експлуатації даного апарату.

Відцентрові та інші насоси викреслювати згідно прийнятих умовних графічних зображень.

Звертати увагу на те, як слід зображати норію на планах першого, проміжних та останнього (верхнього) поверхів.

На площадках (в планах) слід проставляти відповідні відмітки висот, починаючи з нульової.

Холодоагент в змійовик чи охолоджуючу сорочку подають у нижню їх частину, а відводять зверху.

Конденсат відводять із самої нижньої точки парової сорочки.

В розрізах обладнання «прив’язують» лише по вертикалі.

Структура специфікації на планах і розрізах відрізняється від такої на апаратурно-технологічній схемі (див. дод. 4 і 5). Тому габаритні розміри обладнання проставляють не на ньому, а у відповідній колонці специфікації.

Слід писати «кабінет головного технолога», а не «головний технолог» і т. ін.

В циліндричних апаратах мають бути зображені осі симетрії.

В апаратах, які обладнанні мішалками необхідно показувати позначку обертання мішалки.

В правому нижньому куті кабінетів та приміщень, де не встановлено обладнання, вказують їх площу в квадратних метрах, наприклад «34.00».

Пояснювальну записку до попереднього захисту та для підпису завідуючим кафедрою подавати у непереплетеному вигляді, відокремивши кожен розділ один від другого (поміщати їх у файли недопустимо).

Правила оформлення тут.

Дипломна робота по технології виробництва і виноробству - 4.3 out of 5 based on 3 votes